Що ж таке аніме??

Що ж таке аніме??
 
 

   Аніме- це японська мультиплікація,яка на відміну від мультиплікацій інших країн розрахована не лише на дитячу,а й на підліткову або дорослу аудиторії;це добре розвинений вид мистецтва і тому користується популярністю не лише в Японії, але і у світі.

   Аніме це анімація виготовлена тільки в Японії, тому твори в анімешній стилістиці, але створені в інших країнах не є аніме.

   Для аніме характерне надзвичайне жанрове різноманіття яке в інших країнах притаманне кіно, а не мультиплікації. Окрім загальних жанрів (бойовик, детектив тощо) є і специфічні властиві лише аніме. Саме різноманітність та орієнтація на глядачів різного віку є головними перевагами аніме. В інших країнах анімація переважно є абстрактним мистецтвом для дітей, або ж використовується для пародійних та гумористичних творів, в той час як аніме — повноцінне мистецтво.

   Жанри аніме:

-махо-сьонен (Maho Shounen) — головний герой — хлопчик з незвичайними здібностями. Сюжет — пригоди, або щось подібне до цього. Насильство мінімальне, любовна лінія не дуже складна. Зазвичай атмосфера в аніме легка, особливих складнощів у героїв не виникає, проблеми вирішуються «однією лівою»;

-махо-сьодзьо (Maho Shoujo) — аналог махо-сенена, тільки з дівчинкою в головній ролі. Любовній лінії може приділятися трохи більше увага, ніж в махо-сьонен. Зазвичай дівчинка в махо-сьодзьо володіє якою-небудь магічною силою;

-махо-канодзьо (Maho Kanojo) — «Подружка-чарівниця». У аніме цього жанру головний герой — хлопець, але його подруга або дівчина наділена магічними здібностями;

-сьодзьо-аі (Shoujo Ai) — це аніме про дівчаток. Найчастіше про любов між ними або дуже близьку дружбу з любовним акцентом. Вважається також, що Сьодзьо-аі — це не зовсім те ж саме, що Юрі. У Сьодзьо-аі відсутні відверті сцени;

-юрі (Yuri) — аніме про любов між дівчатами. Найчастіше це історії про нещасну любов з поганим кінцем;

-сьонен-аі (Shounen Ai) — аніме про хлопчиків. Про любов між ними або про дуже близьку дружбу. У любовній лінії, зазвичай, відсутній еротичний підтекст;

-яой (Yaoi) — аніме про любов між хлопцями. Теж зазвичай історія нещасної любові з поганим кінцем. Як правило, з порнографічними елементами;

-гарем (Harem) — головний персонаж (чоловічої чи жіночої статі) оточений великою кількістю красивих дівчат (хлопців), що часто живуть з ним в одному будинку;

-сьотакон (Shotacon) — досить складно провести межу між жанрами Сетакон і Яой. Традиційно Сетаконом назвають аніме або мангу про гомосексуальні відносини між чоловіками, орієнтовану на чоловіків же. Це головна відмінність Сетакона від Яоя, який частіше пишеться жінками і для жінок. Також, на відміну від Яоя і Сьонен-аі, в Сетаконі більше уваги приділяється фізіологічній, ніж емоційній складовій відносин. Часто герої Сетакона — хлопчики, що одягаються і поводяться як дівчатка;

-Лолікон (Lolicon) — це жанр аніме і манги, в якому показуються романтичні відчуття маленької дівчинки до дорослого чоловіка, і навпаки, романтичні відчуття дорослого чоловіка до маленької дівчинки. Іноді Лоліконом називають будь-яке аніме, в якому маленька дівчинка виглядає підкреслено сексуально;

-меха (Mecha) — аніме за участю великих роботів, як правило, людиноподібних;

-сентай (Sentai) — це не жанр як такий. Сентай означає «команда», тобто зазвичай головних героїв декілька, хоча, звичайно, є «найголовніший»;

-спокон, спорт — спортивне аніме, що зазвичай розповідає про спортивну кар'єру і зростання якого-небудь героя;

-хентай (Hentai) — аніме з відвертими сексуальними сценами;

-етті (Ecchi) — також аніме з еротичним підтекстом, але менш відверте, чим хентай;

-наукова фантастика (Sci-fi) — у сюжетах зазвичай використовується техніка, що не існує в наш час. Дія відбувається в майбутньому, або на іншому світі, що відрізняється від нашого високим розвитком технічних досягнень;

-кіберпанк (Cyberpunk) — жанр, що розповідає про високі технології, хакерів, біотехнології і таке інше. Взагалі про майбутнє, іноді з постапокаліптичними елементами;

-cтімпанк, паропанк (Steampunk) — звичайний час дії в аніме цього жанру — 19-й, початок 20-го століття. Але в тому світі люди вдосконалили парові машини. Також характерні урбаністичні пейзажі, одяг і аксесуари у дусі вікторіанської Англії;

-апокаліпсис (Apocalypse) — різновид аніме, що оповідає про настання Кінця Світу;

-постапокаліпсис (Post-apocalypse) — дія розгортається у світі, що пережив яку-небудь катастрофу;

-фентезі (Fantasy) — дія аніме цього жанру зазвичай відбувається в інших світах. Можуть бути присутні міфічні народи, магія і чарівництво;

-хоррор, жахи (Horror) — аніме-аналог фільмів жахів. Цей жанр характеризується лякаючою атмосферою, що викликає відчуття страху;

-готика(Gothic) — аніме цього жанру характеризується похмурою атмосферою, готичним архітектурним стилем екстер'єру і відповідним антуражем. Часто містить елементи містики (примари, вампіри, прокляття);

-вестерн (Western) — дія в аніме цього жанру повинна відбуватися на Дикому Заході Америки в XIX столітті, або бути стилізованою під цей час;

-пригоди (Adventure) — мабуть, один з найвідоміших і найпопулярніших жанрів. Майже все аніме в тому або іншому ступені присвячено пригодам героїв. Зазвичай в аніме цього жанру героєві належить подолати перешкоди, що виникають на шляху, використовуючи не тільки грубу силу, але і кмітливість;

-школа (School Life) — аніме розповідає про життя школярів. Оскільки часто головні герої аніме знаходяться в самому «шкільному» віці, тема школи в тому або іншому ступені заторкнута в безлічі аніме;

-бойовик;
-бойові мистецтва;
-дементія (від англ. dementia — «слабоумство, недоумство») — цьому жанрові притаманна нелогічність, безглуздість;
-демони;
-детектив;
-дитячий;
-драма;
-ігри;
-історичний;
-комедія;
-космоc;
-мюзикл;.
-пародія;
-романтика;
-самурайський.

                                                                               Символіка

    Однією з особливостей яка відрізняє манґу та аніме від їхніх західних аналогів, — розвинена символічно-графічна мова, що дозволяє декількома штрихами передати досить складні емоції або виразити характер героя.
 

                                                            Зовнішній вигляд персонажа:

   -колір волосся часто позначає характер героя: руде — запальний, біле — спокійний, чорне — щось середнє. Тут слід враховувати, що для темноволосих японців чорний колір волосся є нейтральним, а інші підкреслюють якусь відмінність від середнього. Також внаслідок того, що колір волосся в них майже однаковий, різнокольорові чуприни аніме-персонажів сприймаються японцями в першу чергу саме як алегорія, а не як справжній колір;

   -розмір очей і ступінь їх блиску показує молодість героя, його відкритість світу. Також великі очі є ознакою краси. Тому в класичному аніме чим старіше персонаж тим менші його очі і навпаки, найбільші очі в маленьких дітей, в жінок очі більші ніж в чоловіків тощо;
   -карикатурно-маленькі (чібі) зображення героїв — ознака того, що герой поводиться по-дитячому;
   -iноді герої непритомніють, якщо уражені чимось до глибини душі;
   -дуже важливий одяг персонажів, особливо у фентезі. По ньому можна дізнатися рід занять персонажа.

                                                                           Дії персонажів:

  • Мимовільне чхання — про персонажа у цей момент хтось подумав.
  • Навколо персонажа виникають вогні полум'я або бурхливі хвилі — персонаж розлючений.
  • Легкий мерехтливий ореол навколо персонажа — персонаж стоїть під дощем.
  • Потоки сліз з очей — гумористичний прийом, персонаж гірко плаче, але серйозно до причини його плачу ставитися не варто.
  • Хрестики на обличчі чи голові — персонаж нервує (злиться, гнівається) або боїться. Початково зображувалися зморшки від напруги, з часом вони перетворилися на схематичний знак.
  • Крапля поруч з головою — крайнє здивування, найчастіше на незрозумілий вчинок, недоречні слова чи дивні думки інших персонажів. Використовується як правило для того, щоб показати реакцію оточуючих на дії персонажа.
  • Несподіване падіння персонажа на рівному місці, чи рідше втрата свідомості — реакція на сказану кимось дурість, ситуація має відтінок ніяковості, тобто тому хто так реагує небайдужа реакція інших на сказане. Первісно падіння розглядалося як спроба відволікти увагу інших від сказаного.
  • Кров з носа — юнацька збентежена (перебільшена) реакція на сексуальну сцену або голу дівчину. Натяком на цей штамп є часті сцени де в персонажа чимось заткнуто ніздрі (щоб кров не текла від збудження).
  • Люта реакція на дрібний поріз на обличчі — в Японії фраза «у вас дуже красива шкіра» — один з найсильніших компліментів, тому приділяється велика увага до краси обличчя. Саме тому такі сцени часті перед чи під час поєдинків. Навіть якщо герой показно спокійно сприймає подібну подряпину це щось на зразок рукавички — після такого бій вже неминучий.
  • Відрізання волосся — знак відмови персонажа від свого поточного життя. Після цього він «вмирає» для свого колишнього кола спілкування і йде в мандри, щоб не повертатися.

                                                                        Структура серії

 

Серії більшості аніме-серіалів мають наступну структуру:

  1. вступ
  2. початковий ролик (англ. opening)
  3. «частина A»
  4. заставка
  5. реклама
  6. заставка
  7. «частина B»
  8. фінальний ролик (англ. ending)
  9. кадри з наступної серії (анонс)
  10. доповнення.

«Частина A» і «частина B» — це і є власне серія.

 

Вступ

Не є обов'язковим, але зустрічається дуже часто. Нерідко вступ має лише перша серія серіалу. У вступі зазвичай зав'язується інтрига подій цієї серії, зрідка показуються заключні або ж ключові моменти попередньої розвиток яких очікується в даній серії.

 

Початковий ролик

Початковий ролик, або опенінг (від англ. opening), як правило, вдає із себе анімацію, що зображає головних героїв аніме. Триває опенінг, як правило, рівно півтори хвилини, і супроводжується музикою, написаною спеціально для цього аніме. Протягом всього часу ролика демонструються титри — імена творців аніме, композитора, автора оригінальної манґи (якщо серіал знятий по манзі), імена сейю, що озвучують головних героїв і інша інформація пов'язана з виробництвом або сюжетом аніме. Іноді вступний ролик також включає субтитри з текстом пісні японською мовою. Часом відсутня в першій серії яка починається одразу з розгортання сюжету - це робиться для того, щоб одразу прикути увагу глядачів до нового серіалу.

 

Фінальний ролик

Фінальний ролик, або ендінг (від англ. ending) — вдає із себе, загалом, те ж саме, що і опенінг, тільки має істотно скромнішу анімацію (часто просто набір стоп-кадрів), спокійнішу музику. Титри теж докладніші. Іноді присутні і субтитри фінальної композиції. Якщо завдання опенінга — настроїти глядача на сприйняття серіалу, повідомити йому відповідний настрій, то ендінг повинен вивести глядача з цього стану, що особливо актуально для серіалів з динамічним або психологічним сюжетом.
 

Відкриваюча та закриваюча пісні часом відсутні в останній серії, яка за рахунок цього дещо довша (мається на увазі власне події). В довгих серіалах звичним є також зміна цих роликів, зазвичай приурочена до початку нового піврічного сезону.

Заставка

Заставка — дуже коротка сцена, тривалістю близько двох секунд, зазвичай весела, служить сигналом початку і закінчення реклами. Іноді взагалі відсутня, іноді зливається з основним оповіданням серіалу, тобто на кінець частини «А» і початок частини «Б» накладається деякий текст або ефект (звичайно назва серіалу), що і сигналізує про кінець першої частини і початок другої. Такі заставки зазвичай бувають тільки у телесеріалів, але можуть зустрічатися і у OVA, куди вставляються швидше за інерцією, ніж з потреби.

Анонс

Після ендінга часто вставляється невеликий ролик що містить інформацію про наступну серію. Зазвичай анонс не є коротким переказом сюжету, а обмежується показом кількох інтригуючих кадрів та багатозначними фразами - його мета насправді не розповісти, що буде далі, а підтримати інтерес до телесеріалу у глядачів.

Доповнення

Нечасто, але трапляються доповнення (іноді замість анонсів) - якісь короткі сюжети, сценки тощо. Наприклад в серіалі "Хікару но го" сюжет якого крутиться навколо гри го, наприкінці кожної серії показували коротенький "живий" сюжет в якому професійний гравець пояснював основи гри. В серіалі "Maico 2010" наприкінці серії показують "виписки" з щоденника головної героїні.