Традиційно основа для темарі виготовлялася із старих кімоно(плать), які рвалися на смуги і змотувалися в тугий клубок. Іноді основою для такого клубка служив мішечок з рисовим лушпинням або дерев'яна намистина. Всередину кульки може бути поміщений дзвоник або брязкальце, шнурок від яких іноді виводиться назовні, якщо для отримання звуку треба смикнути за нього.
Коли сформована основа темарі у вигляді дуже щільної ганчіркової кулі, намотується верхній шар декоративних ниток, по яких ведеться власне вишивка. Традиційні узори, як правило, геометричні, такі, що іноді включають елементи вільної вишивки. У будь-якому випадку робота над темарі починається з попередньої розмітки кульки спеціальними нитками. Типи розміток є небагато, вони відомі століттями, і все різноманіття узорів побудоване саме на них. Традиційні темарі використовували всього 2 види стібків для вишивки і декілька прийомів обмотки кульки, на основі яких вироблені типові елементи дизайну, що мають, до речі, власні назви.
Варіативність узорів досягається за рахунок різних комбінацій відомих елементів і різного їх розташування на вузлах розмітки.
. Для сучасних темарі іноді використовуються як основа заготовки з пінополістиролу, всередину яких також можуть бути вкладені брязкальця. Використання такої основи полегшує роботу над темарі, тому що для деяких узорів дуже важлива точність розмітки, і неправильність форми кульки, яка неминуче виникає при змотуванні його із стрічок, може створити труднощі при його розмітці. Проте, майстри часто віддають перевагу традиційному рисовому лушпинню, на яке ще, до того ж, іноді капають ароматичні масла.